Немає правил без винятків. Ця істина знаходить підтвердження і в бондарному справі, оскільки серед діжок зустрічаються і такі, які мають не одне, а два дна. У цих діжках, призначених для рідин, не тільки тримали, а й носили в поле воду, а часом і квас.
Для того щоб двухдонную кадочку, що має ємність від відра і більш, зручно було піднімати при виливання з неї рідини, а також переносити на різні відстані, в середині верхнього Дінця зміцнюють металеву або дерев`яну ручку. Якщо діжка стягнута металевими обручами, то ручку виготовляють з вуглецевої або нержавіючої сталі, а якщо дерев`яними - то з деревини верби, горобини або черемхи.
У верхньому днищі діжки свердлять також два отвори, в які вставляють пробки (цвяхи). Якщо один з отворів використовується для наливання і виливання рідини, то друге служить в цей час для вільного входу і виходу повітря. Саме завдяки цьому рідина вільно ллється з нахиленою діжки рівномірної і безперервної струменем. Дерев`яні пробки, якими затикають отвори, мають зверху невеликі бобишки, що дозволяють легко вставляти та виймати їх. Часом навершя пробок вирізали у вигляді стилізованих фігурок птахів і звірят, які слугували одночасно своєрідною прикрасою діжки-двудонкі.
Мал. 1 Діжка-двудонка з дерев`яними та металевими обручами
Догляд за двудонной діжкою такий же, як і за наливний бочкою.
Бондарне ремесло. зміст