Розрахунок підбору перетину ступінчастою колони
Колона в площині дії моментів жорстко затиснена в фундаменті і має шарнірне сполучення з ригелем. Матеріал конструкцій Ст. 3 Коефіцієнт умов роботи m - 1.
Рішення. 1) Призначення розмірів перетинів колони. Вибір типу колони і висоти перерізу h виробляємо при компонуванні схеми будівлі і його поперечного розрізу.
В даному прикладі прийняті наступні розміри перетині: для верхньої частини h2 = 500 мм (що становить h2/ l2 = 0,5 / 4,14 = 1 / 8,3) - для нижньої частини h1 = 1000 мм (що становить h1/ l1 = 1/12) .Співвідношення моментів інерції верхньої і нижньої частин колони прийнято J2/ J1 = 1/10.
2) Визначення розрахункових довжин. Знаходимо значення коефіцієнтів приведення довжин mu-, для чого попередньо обчислюємо:
для нижньої ділянки за формулами (24.VIII)
після чого відповідно до знайдених значеннями k1 і з знаходимо інтерполяцією по таблиці Значення коефіцієнтів mu-1 для східчастих колон mu-1 - 2,175-
для верхньої ділянки за формулою (25.VIII)
Таким чином, необхідні для визначення гнучкості колони в площині згину розрахункові довжини рівні:
для нижньої частини колони
для верхньої частини колони
У площині, перпендикулярній дії моменту, розрахункова довжина верхньої частини дорівнює відстані від гальмівної балки до низу ly20 ферми = 3,14 м, а нижній частині - віддалі від фундаменту до підкранової балки
3) Підбір перерізу верхньої частини колони. Намічаємо перетин верхньої частини колони у вигляді зварного двутавра.
Для обчислення розрахункового відносного ексцентриситету е1 за формулою (21.VIII) попередньо визначаємо величини е, rx, lambda-, rho- і eta-):
по таблиці Наближені значення радіусів інерції перетинів колон орієнтовно знаходимо rx = 0,42h = 0,42 * 50 = 21 см-
За табл. 4 додатки II знаходимо
тоді
Так як е1 lt; 4, то необхідну площу перерізу намічаємо, виходячи з формули (19.VIII), а саме:
тут коефіцієнт phi-вн = 0,244 визначено по табл. 2 додатки II в залежності від величин е1 і lambda-.
З огляду на необхідність забезпечити жорсткість колони також і щодо осі у (lambda- = 60/70), намічаємо ширину перерізу колони b, для чого визначаємо:
по таблиці Наближені значення радіусів інерції перетинів колон знаходимо rу = 0,24 b (де b - ширина полиць перетину) - звідси
Призначаємо перетин стінки з листа 480 X 8 м і полиць з листів 220 Х 10 мм (фігурі Розрахунковий перетин колони з нестійкою стінкою). Тоді h = 50 см, 6 = 22 см.
Виробляємо перевірку прийнятого перерізу верхньої частини колони, для чого попередньо обчислюємо характеристики перерізу:
площа перерізу F = 48 * 0,8 + 2 * 22 * 1 * 82,4 см2-
моменти інерції
момент опору
радіуси інерції
Для перевірки перетину в площині дії моменту визначаємо
розрахунковий відносний ексцентриситет
За табл. 2 додатки II при e1 = 3,38 і lambda- = 100 знаходимо phi-вн = 0,235, після чого обчислюємо
Перевірки місцевої стійкості стінки і полиць не потрібно, так як для стінки
а для полиць
і вони, таким чином, стійкі при дії нормальних напружень.
Виробляємо перевірку перетину верхньої частини колони із площини дії моменту за формулою (28.VIII). Для цього попередньо визначаємо величини lambda-у, phi-у і коефіцієнті по формулі (29.VIII):
4) Підбір перерізу нижньої частини колони. Розрахункові комбінації зусиль в перерізі 1 - 1:
для підкранової гілки
для зовнішньої гілки
Розрахункові довжини нижньої частини колони: lx10 = 25,81 м, ly10 = 11,86 м. Приймаємо попередньо грати з куточків 75 X 6 з панеллю 1,5 м, т. Е. Розрахункову довжину підкранової гілки між вузлами решітки встановлюємо l1м = 1,5 м.
Вибираємо тип перетину - підкранових гілку з прокатного двутавра, а зовнішню, шатрову, гілка з куточків з листом. Висота перерізу була встановлена вище: h1 - 1м. Відстань від центра ваги перерізу до підкранової гілки приймемо орієнтовно z2 = 0,45 h1, а по шатрової гілки z1 = 0,55 h1- тоді максимальних зусиль дорівнюватимуть [за формулою (30.VIII)]:
Поставивши собі за гнучкістю підкранової гілки з площини дії моменту lambda-1 = 85, знайдемо phi- = 0,72 і необхідну площу перерізу гілки
Цією площі задовольняє двутавр № 36с (F = 90,7 см2).
Аналогічно намічаємо орієнтовну площу перетину зовнішньої гілки, задавшись phi- - 0,7:
Намічаємо перетин з куточків 120 Х 10 і листа 320 Х 10. Визначаємо геометричні характеристики перерізу. підкранова гілка
зовнішня гілка
Визначаємо положення центра ваги зовнішньої гілки для визначення місця проходження осі х2
Таким чином, відстань між центрами тяжіння гілок перетину h0 = 1 000 - 27,6 = 972 мм, а відстані від центру тяжіння всього перерізу колони до гілок колони:
Знаходимо зусилля в гілках від відповідних комбінацій зусиль і перевіряємо напруги.
Підкранова гілка:
зусилля
гнучкість всієї гілки
гнучкість гілки між вузлами решітки
напруга
Зовнішня гілка:
зусилля
гнучкість всієї гілки
гнучкість гілки між вузлами решітки
напруга
Виробляємо перевірку несучої здатності колони в цілому за формулою (22.II), для чого обчислюємо:
Гнучкість нижній частині колони
Наведена гнучкість (при решітці з куточка 75 X 6)
Напруження в колоні:
Виробляємо перевірку перетину раскоса решітки колони. Поперечна сила у опори Q = 4,64 т. Нахил раскоса дорівнює
Зусилля в розкосі решітки, розташованої в одній площині, дорівнюватиме
довжина розкосу
Мінімально необхідний радіус інерції
Куточок з найбільш близьким rхв = 1,28 см: 65 X 6, площа F = 7,55 см. Проте перетин цього куточка недостатньо, так як при прикріпленні одиночного куточка необхідно вводити коефіцієнт умов роботи m = 0,75. Приймаємо куточок 75 X 6 з площею перетину F = 8,78 см2 і перевіряємо це перетин:
Всі результати розрахунку, підбору і перевірки перетинів колони записуємо в табличній формі.
Таблиця Підбір і перевірка перерізів колони.
«Проектування сталевих конструкцій»,
К.К.Муханов