При спорудженні фундаменту обов`язково проводяться заходи по гідроізоляції. Однак навіть правильно укладені гідроізоляційні матеріали не завжди можуть забезпечити відсутність вогкості в підвалі. Виною всьому - високо піднімаються ґрунтові води.
Щоб уникнути щорічних «стихійних лих» у вигляді затоплення підвалу і знизити ризик зростання на стінах і стелях цвілі, необхідно побудувати дренажну систему. Крім того, може знадобитися і дренаж ділянки. Ці системи забезпечують швидке відведення води після дощів і захист кореневих систем садових рослин від зайвої вологи.
Основні функції дренажної системи
Дренажна система, побудована на ділянці і навколо будинку, є одним з факторів, які впливають на довговічність і надійність житла. Над спорудою системи доведеться, звичайно, попрацювати, але зате в процесі експлуатації дренаж практично не вимагає уваги. Дренажні системи будуються для вирішення наступних завдань:
- Видалення надлишку вологи з поверхні грунту для захисту кореневих систем рослин.
Порада! Вода, забудовувати на ділянці, призводить до зниження вмісту кисню в грунті, що сприяє загибелі рослин, тому боротися з надлишками вологи потрібно обов`язково.
- Усунення надлишків води сприяє збереженню в грунті поживних речовин і солей, необхідних для росту рослин.
- Високий вміст вологи в грунті є причиною більш глибокого промерзання грунту, а це вже завдає шкоди не тільки рослинам, але і фундаментів будівель.
- Дія ґрунтових вод діє руйнівно на матеріал фундаменту. І вирішити це питання тільки використанням гідроізоляції не представляється можливим.
- При підйомі ґрунтових вод (наприклад, навесні або після рясних дощів) створюється загроза затоплення підвальних приміщень. Наявність дренажної системи дозволяє уникнути попадання води всередину будівлі.
У яких випадках необхідно будувати дренажну систему?
Чи потрібно на ділянці будувати дренаж? Відповідь на це питання залежить від такого показника, як рівень залягання ґрунтових вод. Коли в дренажі немає необхідності?
- Якщо грунтові води не піднімаються вище рівня підлоги підвального приміщення.
- Якщо будинок стоїть на водопроникних грунтах (щебінка, пісок).
У тому випадку, якщо на ділянці глинистий грунт, як правило, рекомендують будувати дренаж. Справа в тому, що навіть якщо на початку будівництва грунти виглядають сухими, то при копанні котлованів структура грунту може бути порушена. В результаті, після випадання опадів, вода починає накопичуватися на дні котловану.
Крім того, дренажну систему слід споруджувати біля будинків, які стоять біля схилу пагорба. Адже в цьому випадку, вода, що стікає з гори, буде затримуватися біля стіни будинку, підмиваючи фундамент.
Як визначити рівень, на якому розташовані грунтові води?
Щоб точно знати, чи потрібен дренаж на ділянці чи ні, необхідно визначитися з рівнем розташування грунтових вод. Як це зробити?
- Найточніший, але і досить дорогий варіант - це замовлення проведення гідрогеологічної експертизи ділянки. Підсумком роботи Геотехнік стане проект ділянки, на якому буде відображена грунтово-водна ситуація. У проекті буде вказано не тільки УГВ в момент вимірювання, але і той рівень, на який води можуть підніматися.
- Якщо оплата експертизи не входить в плани господарів, то можна спробувати впоратися самостійно. Наприклад, можна звернутися до сусідів по ділянці, які вже побудували будинки. Якщо практично скрізь будуються будинки без підвалів, та й льохи на ділянках сусіди будувати не поспішають, то, швидше за все, УГВ тут високий.
Порада! Однак даний показник є відносним, так як деякі будинки з підвалами можуть бути обладнані ефективно працюючими системами дренажу. Або сусіди вже звикли щороку відкачувати зі своїх підвалів воду і вважають такий стан нормальним.
- Якщо у кого-то з сусідів є традиційний колодязь, то за рівнем води в ньому можна судити про УГВ. Крім того, з вигляду бетонних кілець можна судити про те, як високо вода піднімається в різні періоди. Так як вид бетону, який періодично зволожується, відрізняється від того, який постійно сухий.
- Судити про УГВ можна і за видами рослин, які ростуть на неосвоєному ділянці. Наявність сосен свідчить про глибоке залягання води, а ось присутність кущів, тополь, вільхи говорить про те, що вода знаходиться недалеко від поверхні грунту.
пристрій дренажу
Дренаж являє собою систему з перфорованих труб, які укладаються уздовж захищаються стін будинку.
Порада! Найчастіше, труби укладають по периметру будинку, щоб будівля була захищена з усіх боків.
У місцях поворотів дренажних труб встановлюють ревізійні колодязі. Зібрана в труби вода відводиться в розташований в самій нижній частині ділянки колодязь або виводиться в мережу зливової каналізації.
У колишні часи для збору надлишків вологи використовувалися керамічні або азбестоцементні труби, але сьогодні, в більшості випадків, застосовують перфоровані труби з пластика.
Характеристики дренажних труб з пластику
- Труби випускають діаметром від 50 до 250 мм. Розмір труби вибираються в залежності від кількості води, яку потрібно відводити. Найчастіше, використовуються стомілліметровие труби.
Порада! Пластикові труби зручні тим, що вони дуже легкі, їх легко перевантажувати і транспортувати. Для розрізання труб можна скористатися самої звичайною ножівкою.
Багато виробників випускають труби вже обгорнуті геотекстилем або матеріалом з кокосового волокна. Останній варіант труби дорожчий, такий матеріал рекомендується використовувати на суглинних або глинистих ґрунтах. Труби з геотекстильні фільтром прекрасно підходять для використання в торфовищах, супіщаних або піщаних грунтах.
- Додатковим фільтром служить посипання з щебеню, яку виконують навколо дренажної системи.
Монтаж дренажної системи
Монтаж систем дренажу здійснюється відповідно до проекту, який повинен розроблятися для кожної ділянки індивідуально. Розглянемо типову схему монтажу:
- По периметру будівлі викопуються траншеї. Глибина траншей повинна бути такою, щоб труби розташовувалися на 30-50 см нижче нижньої плити фундаменту. В цьому випадку, вода не буде підніматися вище і не потрапить в підвал.
- Дно траншів потрібно добре ущільнити. Не варто забувати про ухил: траншеї готуються так, щоб вода по трубах пересувалася самопливом. Тобто, трубопровід повинен бути прокладений з ухилом у напрямку до колекторного колодязя.
Порада! Ухил труб (при використанні матеріалу з діаметром 100 мм) становить 2-3 см на кожен метр довжини трубопроводу.
Траншеї застеляються геотексільной тканиною так, щоб матеріал не тільки покривав бортики, а й залишався ще запас шириною 30 см.
- На геотекстиль насипають шар щебеню висотою 40 см. Обсипання проводиться за принципом: чим далі від труби, тим дрібніше фракція
- Поверх щебеню укладають труби, а на місцях повороту - ставлять колодязі.
- Зверху труби знову засипаються щебенем, і закриваються геотектілем. Тканина потрібно укладати з нахлестом.
- Поверх отриманого «пирога», насипають шар чистого річкового піску. Далі, якщо це передбачено проектом, поверх піску укладають труби зливової каналізації. Для цього так само використовують труби з пластика, тільки не перфоровані, а цілісні.
- Остаточно засипають труби спочатку піском, потім грунтом. Поверх засипаних канав укладають вирізаний заздалегідь дерен.
- Дренажні труби і труби зливової каналізації прокладають до колекторного колодязя, в якому будуть накопичуватися стоки. Набрати в колодязі воду відкачують насосом, її можна використовувати для господарських потреб (наприклад, для поливання газону) або скидати в загальноселищного траншею зливової каналізації.
Дренажна система - це необхідний елемент облаштування ділянки. Основна мета побудови дренажу - захист фундаменту будинку від вогкості і відведення надлишків вологи з ділянки.